Онлайн тренер чи тренер у залі: що обрати у 2025?

Привіт, мене звуть Катя і як редакторка SportCamp, я вирішила розпочати власне «розслідування»: чи може онлайн-тренер дати такий же результат і драйв, як заняття в спортзалі. Для цього я провела чотири тижні з тренером через відеозв’язок і ще чотири - наживо у залі.

Онлайн-тренування

Щоранку я відкривала ноутбук і підключалася до відеодзвінка. Тренер показував вправи прямо в кадрі, миттєво виправляв мою техніку і надсилав ролики з підказками. Жодних поїздок і черг у роздягальні - лише зручний простір вдома. Мені здавалося, що вдома я все контролюю - сама собі режисер, оператор і актор одночасно. Та часом мотивація зникала разом із зарядом ноутбука.

Живі заняття

У спортзалі відразу відчуваєш інший рівень енергії — дзвін гантелей, музика, голоси інших, всі у гарних лосинах. Інструктор коригував рухи тут і зараз, підштовхував додати вагу, коли я вже майже здавалася, і вмить повертав до роботи. Атмосфера групи давала заряд, після якого йти додому хотілося з почуттям власного успіху.

Думки посередині шляху

Онлайн-тренування — це свобода: підлаштувати сесію під будь-який графік, не витрачати час на дорогу, тренуватися в улюблених капцях. Але часто бракує живого контролю: іноді не помічаєш, як «завалюєш» корпус або неправильно поставив ноги. У залі кожен рух відчувається гостріше, а присутність інших і вартість абонементу змушують ставитися до графіка ще відповідальніше. Тут і зараз — найменша помилка одразу виправляється.

Обидва формати збагачують досвід: відеозв’язок дарує практичність і незалежність, спортзал — точність і драйв. Змішувати їх — значить отримати найкраще з двох світів.

Висновки

Після цього єксперименти, я вирішила всидіти на двох стільцях і обрати гібридний підхід: дві сесії онлайн для гнучкості та одне живе тренування на тиждень для корекції техніки і додаткового стимулу. Саме так я зберігаю мотивацію, відчуваю прогрес і не відмовляюся від улюбленого спорту — без зайвого стресу та компромісів.